Розкриваються причини труднощів у навчанні школярів молодшого шкільного віку з психічним та мовленнєвим недорозвитком. Визначаються шляхи й особливості формування у них початкових лінгвістичних і математичних знань, умінь та навичок.

Висвітлено природу дитячого аутизму, зміст його теоретичних концептуальних моделей. Описано особливості прояву клінічної картини та психологічної структури асинхронного типу затримки розвитку дітей, проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід психолого-педагогічної корекції дизонтогенезу. Викладено підхід до вирішення проблем навчання, розвитку та соціалізації дітей з аутизмом, розкрито теоретико-методологічні (правові, філософські, соціокультурні, нейропсихологічні) засади та соціально-економічні передумови вирішення проблеми. Описано комплексну психолого-педагогічну модель допомоги дітям з аутизмом.

Освещена природа детского аутизма, раскрыто содержание его теоретических концептуальных моделей. Описаны особенности проявления клинической картины и психологической структуры асинхронного типа задержки развития детей, проанализированы отечественный и зарубежный опыт психолого-педагогической коррекции дизонтогенеза. Изложен подход к решению проблем обучения, развития и социализации детей с аутизмом, раскрыты теоретико-методологические (правовые, философские, социокультурные, нейропсихологические) основы и социально-экономические предпосылки решения проблемы. Описана комплексная психолого-педагогическая модель помощи детям с аутизмом.

З урахуванням положень сучасних спеціальних наук педагогіки та психології висвітлено загальні питання логодидактики. Розглянуто зміст сучасних моделей навчання, їх принципи, форми та методи. Описано традиційний та новітній методи оцінювання навчальних досягнень дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку, визначено провідні та основні причини труднощів у їх навчанні. Проаналізовано особливості застосування нетрадиційних методів навчання писемного мовлення.

С учетом положений современных специальных наук психологии и педагогики освещены общие вопросы логодидактики. Рассмотрены содержание современных моделей обучения, их принципы, формы и методы. Описаны традиционный и новейший методы оценивания учебных достижений детей с нарушениями речевого развития, определены ведущие и основные причины, возникающие при их обучении. Проанализированы особенности применения нетрадиционных методов обучения письму.

Розглянуто методи нейропсихологічної діагностики морфофункціональної готовності дітей з особливостями розвитку до шкільного навчання. Розкрито нейробіологічні та нейропсихологічні напрями, корекційно-синапсичні та корекційно-превентивні моделі, а також зміст корекційно-розвивального навчання. За результатами нейробіологічних і нейропсихологічних досліджень запропоновано методику підготовчого етапу корекційно-синапсичного навчання. Наведено методики формування сукцесивно-симультанної переробки інформації, підсилення енергетичного потенціалу організму дитини та розвитку її просторових уявлень.

Рассмотрены методы нейропсихологической диагностики морфофункциональной готовности детей с особенностями развития к школьному обучению. Раскрыты нейробиологические и нейропсихологические направления, коррекционно-синапсические и коррекционно-превентивные модели, а также содержание коррекционно-развивающего обучения. По результатам нейробиологических и нейропсихологических исследований предложена методика подготовительного этапа коррекционно-синапсического обучения. Приведены методики формирования сукцессивно-симультанной переработки информации, усиления энергетического потенциала ребенка и развития его пространственных представлений.

Висвітлено питання формування писемного мовлення у дітей. Розкрито напрями, зміст і методи інтенсифікації процесу навчання дітей письма та читання. Охарактеризовано корекційні методики усунення різних видів порушень письма та систему спеціальних вправ для удосконалення техніки читання.

Освещены вопросы формирования письменной речи у детей. Раскрыты направления, содержание и методы интенсификации процесса обучения детей письму и чтению. Охарактеризованы коррекционные методики устранения разных видов нарушения письма и система специальных упражнений для усовершенствования техники чтения.

У роботі досліджуються педагогічні, психологічні та нейропсихологічні засоби діагностики і прогнозування виникнення можливих труднощів у навчанні як основа для розробки шляхів забезпечення якісного засвоєння програмного матеріалу дітьми з порушеннями мовленнєвого розвитку. Аналіз результатів дослідження свідчить, що формування у даної категорії дітей інтелектуальних навичок є ефективним за умови планомірного здійснення корекційно-превентивного навчання, спрямованого на діагностику і прогнозування "поля можливих труднощів у навчанні" (найближчих і віддалених) з подальшим поетапним їх попередженням шляхом розвитку базового обсягу інваріантних дій та операцій, загальних для різних видів навчальної діяльності, розвитку спеціальних здібностей і формування знань та прийомів розумової діяльності в їх єдності.

Висвітлено науково-методичні засади логопедії як науки, системні особливості усного мовлення, причини його прояву. Розглянуто питання патогенезу і кореляційно-реабілітаційної роботи, вікові норми мовленнєвого розвитку дитини. Розкрито особливості дислалій, ринолалій та алалій, дизартричних порушень, фонетико-фонематичного та загального недорозвинення мовлення, афазії, заїкання, порушення голосу та писемного мовлення.

Охарактеризовано зміст рівнів та напрями формування мовної особистості (МО) дитини з особливостями психофізичного розвитку (ОПФР). Висвітлено використання проміжної форми мови, що виступає посередником між біологічними мовами мозку та артикульованим людським мовленням, виокремлено її одиниці. Окреслено моделі формування МО дитини з ОПФР.

З метою уніфікації процесу навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку (ОПФР) проаналізовано результати нейропсихологічних і нейробіологічних досліджень, розкрито значення найбільших підкіркових структур (ретикуляторної формації і лімбічної системи). Узагальнено і розкрито зміст нейропсихологічного та нейробіологічного напрямів корекційно-розвивального забезпечення розвитку та навчання дітей. Підсумовано, що наступні складові процесу реалізації змісту корекційно-розвивального навчання дітей як з ОПФР, так і типовим розвитком полягають у розвитку ретикуляторно-лімбічної формації; у формуванні категорій часу, простору, якості і кількості як основи для переробки та систематизації явищ світу; формуванні послідовно-цілісної обробки інформації.

Висвітлено в єдності досягнення науки, перспективи практики і проблеми аутології - розділу корекційної педагогіки і спеціальної психології, присвяченого вирішенню питань розвитку, навчання і соціалізації дітей з аутизмом. Розкрито сучасні психолого-педагогічні і нейропсихологічні основи розуміння розладів аудитного спектра. Охарактеризовано особливості діагностики психофізичного і соціально-емоційного розвитку аутичної дитини. Створено концепцію нейропсихологічної діагностики стану сформованості соціоемоційного розвитку дитини з розладами аутичного спектра і визначено можливі причини його порушення. Розроблено концептуальні підходи до визначення перспектив інтеграції процесу профілактики і корекції розвитку дитини з аутизмом та запропоновано шляхи її реалізації. Охарактеризовано особливості когнітивної діяльності аутолога.

Охарактеризовано причини мовленнєвих порушень. Висвітлено вікові норми розвитку дитини. Подано інформацію про дислалію. Розглянуто особливості відновлювальної роботи з дітьми з дизартричними порушеннями. Описано етіологічні чинники виникнення природжених вад обличчя. Приділено увагу фонетико-фонематичному недорозвиненню мовлення. Надано класифікації афазій. Розкрито зміст поняття про алалію. Наведено методику логопедичної роботи з подолання порушень писемного мовлення.

Розкрито сучасні медико-психолого-педагогічні та нейропсихологічні підходи до вивчення розладів аутичного спектру (РАС). Наведено загальноприйняті, традиційні, а також авторські методики діагностики особливостей розвитку дитини з аутизмом. Розглянуто систему інтенсифікації корекції розвитку дітей з РАС: різновиди підходів; дорожню карту аутологічної допомоги; методики корекції соціально-емоційного та комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини з РАС. Розкрито зміст, значення і методичну реалізацію сучасного нейропсихологічного напряму аутологічної допомоги дітям з РАС. Охарактеризовано особливості когнітивної діяльності аутолога.

Висвітлено досягнення науки, перспективи практики і проблеми гри дошкільника з порушеннями мовленнєвого розвитку. Запропоновано впровадження в логопедичну практику інтегрованого (діяльнісного та особистісно зорієнтованого) підходу до подолання порушень усного мовлення дошкільників засобами гри. Представлений підхід сприяє забезпеченню досягнення неперервної наступності процесу трансформації предметно-маніпулятивної діяльності дитини в домовленнєвий і ранній періоди життя на суто ігрову в передшкільний період. Система ігор і комплекси мультимедійного супроводу навчальної дисципліни розроблені з урахуванням вікових особливостей дітей і структури провідних причин порушень та відхилень їхнього усного мовлення. Досліджено теоретичні засади ігрової діяльності дітей з порушеннями мовлення. Проаналізовано теоретико-методичне підгрунтя корекції домовленнєвого, мовленнєвого і особистісного розвитку дітей раннього віку засобами гри. Оцінено методичну реалізацію напрямів корекції дизонтогенезу домовленнєвого і мовленнєвого розвитку та розладів артикуляційного праксису в дітей раннього віку засобами предметно-муніпулятивної гри, а також процес формування структурних складових її самосвідомості засобами предметно-маніпулятивних ігор та ігор з елементами сюжету. Досліджено процес корекції розвитку лексико-семантичної системи мовлення на основі формування механізму систематизації явищ довкілля у старших дошкільників засобами сюжетно-дидактичної і дидактичної гри.